Екраноплани з’явилися дуже давно, були випробувані, були заброшені. Ні в одній країні світу вони не використовуються ані у громадському секторі, ані військовими.
Але існує поширена думка, що екраноплан взагалі не тупикова гілка еволюції, а настільки опередивший свій час рішення, що всі переваги його просто не помітили. Що ж, давайте оглянемо всі за та проти.
Що таке екраноплан
Простими словами, екраноплан — це гібрид літака і корабля. На перший погляд може здатися, що це просто великий гідролітак. Але літак оптимізований для польотів на великій висоті, а екраноплан навпаки — на дуже маленькій.
Справа в тому, що екраноплан так називається через те, що використовує так званий “екранний ефект”. Проще кажучи, це повітряна подушка, яка виникає при наближенні крила до поверхні.
В результаті — підйомна сила крила зростає, і такий літаючий апарат може мати вантажопідйомність набагато більшу, ніж літак. При цьому швидкість у нього набагато вища, ніж у будь-якого корабля.
Висота польоту повинна бути мінімальною, інакше ніякого екранного ефекту не буде.
Отак незвичайно виглядає екраноплан
У гібрида корабля і літака є особливості конструкції, подивившись на які можна одразу точно сказати — це не літак.
Двигуни в носовій частині, які крім того, що повинні тягти екраноплан вперед, ще й нагнітають повітря під крило, посилюючи ефект екрана
Широке і коротке пряме крило оптимізоване для великої підйомної сили та невеликої швидкості
Велике хвостове оперення. Екраноплан, на відміну від літака, веде себе в польоті дуже нестабільно, і для балансування доводиться збільшувати хвостове оперення як горизонтальне, так і вертикальне
Озброєння розташовується над фюзеляжем. Просто тому що під фюзеляжем йому місця немає
Звісно, сам фюзеляж виконує роль корпусу корабля, тому він герметичний, розділений на водонепроникні переборки і виглядає саме як корпус корабля
Зверніть увагу на розміри та корпус корабля-літака
Навіщо потрібен екраноплан
В СРСР екраноплани розглядали перш за все як зброю. Здавалося, що велика швидкість дозволить швидко і непомітно наблизитися до ворожого флоту, атакувати його і швидко відійти. Непомітність забезпечується низькою висотою польоту, через ефект радіогоризонту радар корабля не побачить екраноплан на великій відстані і буде застигнутий в врасплох.
Перший проект екраноплана називався КМ (Корабель-макет), в США він отримав назву “Каспійський Монстр”. І ось чому.
Він був величезний, довжиною 92 метри, розмах крила — 38 метрів, а максимальна злітна вага 540 тон. А для того щоб підняти в повітря “Каспійський Монстр” знадобилося встановити на нього цілих 10 двигунів.
Випробовували його з 1966 року по 1980, коли він зазнав катастрофи в результаті “відірвання від екрана”. Простими словами, пілот піднявся занадто високо, екранний ефект зник, зникла підйомна сила, корабель/літак вдарився об воду і розлетівся.
Другий прототип — екраноплан “Лунь”. Його випробовували з 1986 по 1989 роки. У 1991 був зачислений до складу Каспійської флотилії і списаний в 2001 році. Декілька разів навіть вдалося випустити ракету на випробуваннях. Зараз заброшений, а точніше викинутий на берег Каспійського моря як музейний експонат. Стан можна побачити на зображеннях.
Імені “Монстр” не заслужив, тому що на відміну від КМ у нього було всього вісім (!) двигунів розмах крила — 44 метри а довжина — 73 метри. Висота 17 метрів — як п’ятиповерховий будинок. У планах було зібрати вісім таких екранопланів.
Лунь — це хижа птаха з родини яструбів. Її крила і хвіст пристосовані для дуже низького і безшумного польоту над самою землею. Так вона ловить дрібних гризунів. Ось чому екраноплан назвали Лунь, дуже схожий був спосіб польоту.
Третій прототип — екраноплан “Орленок”. Відносно невеликий призначався для десантних операцій, а не ракетний атак. На його базі передбачалося створити пасажирський варіант судна.
Всього таких побудували 4 екземпляра, один з яких в результаті удару об воду з водою втратив хвіст і майже потонув. В 2007 році один екземпляр віддали в музей. Доля інших невідома.
А от в планах у флота був замовлення на 120 екранопланів. У результаті не отримали ні одного.
У Орленка було 3 двигуни. Два спереду для нагнітання повітря під крило і один маршевий на хвості
Переваги екраноплана
Ніхто б не займався розробкою проекту, якби не бачив його перспектив. І вони точно були:
Головне перевага екраноплана — вантажопідйомність. Екранний ефект дає підвищену підйомну силу, яка дозволяє брати на борт більше вантажу, ніж міг би літак приблизно таких же розмірів.
Наступна перевага екраноплана — швидкість, недосяжна жодному кораблю, чи то традиційній компоновції чи навіть на підводних крилах чи повітряній подушці.
Важлива властивість, на яку звертають увагу — амфібійність. Тобто можливість виходити з води на берег. Це може знадобитися для розвантаження та погрузки, ремонту та обслуговування. Дуже корисна функція, якої наприклад немає у деяких гідролітаків (а у деяких є), точно немає у кораблів у класичному вигляді і точно є у суден на повітряній подушці.
Останнє — універсальність. У екраноплана є здатність літати над будь-якою плоскою поверхнею, не обов’язково над водою, це може бути тундра або рівна пустеля. Судна на повітряній подушці в цьому плані набагато менш гнучкі в застосуванні
Недоліки екраноплана
Недоліків кінцеве множество. В СРСР це передусім був бойовий корабель. Або ударний (“Лунь”) або десантний (“Орленок”). Громадські проекти були лише на папері. Адже спочатку треба було перемогти всіх ворогів а вже потім…
Екраноплан — це новий не відточений роками вид транспорту, а отже є великий ризик зробити при проектуванні критичну помилку
Швидкість екраноплана вище порівняно з кораблем, але у два рази нижче ніж у літака
Вантажопідйомність більше ніж у літака, але в десятки разів нижче ніж у традиційного морського судна
Обмежене застосування. Екраноплан не може літати всюди де заманеться, йому потрібна рівна як стіл поверхня інакше ефект екрана не спрацює
Низька мореходність, при великій хвилі екраноплан не може літати, зіткнення з високими хвилами при великій швидкості однозначно призведе до катастрофи призведе
Складність пілотування і відповідно велика ймовірність аварії. Літати на декількох метрах над водою небезпечно, немає запасу висоти і часу на реакцію і будь-яка помилка може закінчитися катастрофою
Відсутність інфраструктури. Її треба створювати з нуля. Причали саме для екранопланів, доки для ремонту та обслуговування, склади для запчастин і палива…
Висока вартість обслуговування і експлуатації. Морська вода — агресивне середовище. Для екранопланів потрібні спеціальні матеріали і технічні рішення, які ні для літаків ні для кораблів масово не використовуються. Можливо, також знадобляться спеціальні моделі двигунів, оптимізовані для роботи на такій малій висоті в умовах морського повітря
Найбільш обговорюваний питання це мореходність. Здавалося б екраноплану не страшен шторм, а от літак в шторм не летить.
Тільки ніхто цього не перевіряв. Усі випробування проводились на річці або в Каспійському морі, м’яко кажучи не найбурхливішому морі в світі. При цьому, експлуатація дозволялась при висоті хвилі в 2-2,5 метра, тобто 4-5 балів для меншого “Орленка” і 2-3 метра для