Що таке апендикс і чому він важливий?
Більшість людей знають лише дві речі про апендикс: він не є необхідним органом, і якщо він розривається, потрібне термінове хірургічне втручання. Ця базова інформація відома з часів Чарльза Дарвіна, англійського натураліста, який розробив теорію природного добору. У своїй книзі “Походження людини” він описав апендикс як рудимент, залишок від предків, що харчувалися рослинами, які мали більші травні органи.
Еволюційна історія апендикса
Протягом більше ніж століття ця інтерпретація формувала навчальні матеріали та медичну практику. Однак еволюційна історія апендикса виявилась значно складнішою. Разом із нашою колегою Гелен М. Хартман, студентом, який готується до кар’єри в охороні здоров’я, ми об’єднали наші знання в галузях поведінкової екології, біології та історії для огляду наукових літератур про апендикс, очікуючи просту відповідь. Натомість ми виявили орган, який еволюція постійно вдосконалювала, більш цікавий, ніж багато хто може собі уявити.
Як еволюціонував апендикс?
Апендикс – це невеликий мішечок, що відходить від першої частини товстої кишки. Його форма і структура значно різняться між видами, що вказує на те, що еволюція могла не раз впливати на нього. У деяких видів, включаючи певних приматів, таких як люди та великі мавпи, апендикс є довгим циліндричним. У інших видах, таких як деякі сумчасті (вомбати, коали), апендикс коротший або має форму конуса. Ще у інших, таких як деякі гризуни та кролики, є інші пропорційні або розгалужені структури. Ця структурна різноманітність вказує на те, що еволюція модифікувала орган в різних екологічних умовах.
Сравнительная таблиця
| Вид | Форма апендикса |
|---|---|
| Люди та великі мавпи | Довгий, циліндричний |
| Сумчасті (вомбати, коали) | Коротший або конусоподібний |
| Гризуни та кролики | Різні пропорційні або розгалужені структури |
Функції апендикса
Апендикс підтримує імунну систему. Він містить лімфоїдну тканину, що асоціюється з кишечником – імунні клітини, вбудовані в стінку кишки, які допомагають контролювати мікробну активність у кишківнику. На ранніх етапах життя ця тканина піддає розвиваються імунні клітини кишковим мікробам, допомагаючи організму навчитися відрізняти безпечні симбіонти від шкідливих патогенів.
Апендицит та його ризики
Апендицит може бути небезпечним для життя без лікування. Дослідники також запропонували, що апендикс виконує роль мікробного притулку. Деякі вважають, що біоплівки – тонкі, структуровані спільноти бактерій – формуються в апендиксі. Під час важких кишкових інфекцій, які виводять багато з кишкової мікробіоти, корисні бактерії, що сховалися в цих біоплівках, можуть вижити та допомогти відновити кишківник після інфекції.
Висновки про еволюційне значення апендикса
Хоча апендикс має цікаве минуле з постійною еволюцією, його сучасне значення є скромним. Дарвін недооцінив історію органу, але його інстинкт не був занадто далекій від медичної реальності: деякі аспекти людської біології мали більше значення в умовах, в яких люди еволюціонували, ніж у сучасному житті. Сучасна медицина зазвичай лікує запалений апендикс шляхом його видалення, оскільки ризики, пов’язані з його збереженням (найбільше – це апендицит), залишаються актуальними.
Підсумок
Апендикс не є невід’ємним елементом сучасної медицини, але розуміння його еволюційної ролі дозволяє медичній науці приймати кращі рішення в сьогоднішніх умовах.
Філ Старкс, доцент біології, Університет Тафтса, та Лілія Гончарова, кандидат біологічних наук, Університет Тафтса. Ця стаття опублікована з The Conversation під ліцензією Creative Commons. Читайте оригінальну статтю.