Релігійні споруди в усі часи намагалися зробити величними, вкладаючи в це величезні зусилля. Але інколи більше, ніж ресурсів і коштів, потрібно було часу, особливо в минулому, коли будівельні технології ще не були настільки розвиненими, як сьогодні. У підсумку історія знає безліч соборів і храмів по всьому світу, які зводили не просто довго — на деякі з них витратили буквально сотні років.
1. Храм Святого Сімейства (Барселона, Іспанія)
Мабуть, це найвідоміший приклад будівельного проєкту храму, який зводять понад століття і який досі не завершений. Більш відомий як Саграда Фамілія, об’єкт заклали у 1882 році під керівництвом архітектора Франсіско де Паула дель Вільяра, але найбільше він асоціюється з наступним архітектором — Антоніо Гауді.
Останній переробив проєкт у масштабний храм із численними символічними відсиланнями у фасаді. Це зробило його надзвичайно складним у реалізації, а той факт, що будівництво Сагради Фамілії фінансується виключно за рахунок добровільних пожертв, пояснює, чому об’єкт у найкращому разі завершать лише цього року.
2. Кельнський собор (Кельн, Німеччина)
Один із шедеврів середньовічної готики, Кельнський собор веде свою історію від закладення першого каменю ще у 1248 році. Від самого початку проєкт майстра-будівничого Герхарда фон Ріле зводили безперервно понад 200 років — до 1473 року, після чого фінансування та ентузіазм держави вичерпалися.
Понад три століття собор стояв недобудованим, і лише в XIX столітті, на тлі відродження інтересу до готики та зростання німецького націоналізму, роботи відновилися. У підсумку будівництво тривало з 1842 до 1880 року, а відкриття Кельнського собору стало значною подією в історії Німеччини.
3. Міланський собор (Мілан, Італія)
Майже шість століть будували і Міланський собор, відомий на батьківщині як Дуомо ді Мілано. Перший камінь заклали у 1386 році за ініціативою архієпископа Антоніо да Салуццо. Масштаби задуму вражали: планувалося звести 130 шпилів, прикрасити будівлю 3 400 статуями та використати рідкісний і дорогий білий мармур Кандолья.
Не дивно, що навіть на початку XVII століття фасад залишався незавершеним, а у XVIII та XIX століттях проєкт то зупиняли, то відновлювали. У результаті останні штрихи, які ознаменували завершення будівництва, були додані лише у XX столітті.
4. Вестмінстерське абатство (Лондон, Англія)
Одна з архітектурних перлин британської столиці у готичному стилі почала будуватися у 1245 році за правління короля Генріха III. Спочатку Вестмінстерське абатство зводили як собор Святого Петра, хоча вже у 1308 році тут коронували Едуарда II, попри незавершений стан будівлі.
До завершення було ще дуже далеко: у XIV столітті активні роботи припинилися, після чого тривалий час виконували лише окремі добудови. За Генріха VIII абатство навіть могли знести, але його вдалося врятувати. Остаточно будівництво завершили лише у 1745 році.
5. Собор Святого Віта (Прага, Чехія)
Головний храм Чехії — собор Святого Віта заклали у 1344 році за наказом імператора Карла IV. Він задумувався як коронаційний храм богемських королів і місце зберігання королівських регалій. У процесі будівництва та зміни архітекторів початковий готичний проєкт зазнав змін, але роботи активно тривали до середини XV століття, поки гуситські війни та релігійні конфлікти не зупинили процес.
У середині XVI століття будівля залишалася без даху, і така ситуація зберігалася до XIX століття. Лише після реставрації середньовічних стін будівництво вдалося завершити — у 1929 році, коли собор відкрили до тисячоліття Праги.
6. Руанський собор (Руан, Франція)
Справедливо зазначити, що перша церква на місці Руанського собору з’явилася ще у IV столітті, однак у сучасному вигляді його почали зводити на початку XII століття. Попри зміни, внесені різними поколіннями архітекторів, собор залишився зразком так званого променистого готичного стилю.
Будівництво тривало до XVI століття, після чого процес сповільнився через численні пожежі та війни. Водночас роботи не припинили повністю, і врешті-решт собор завершили у 1876 році, встановивши чавунний шпиль висотою 151 метр.
7. Базиліка Сан-Петроніо (Болонья, Італія)
Італійську базиліку Сан-Петроніо почали будувати у 1390 році за ініціативою папи Римського Боніфація IX. Ідея була амбітною — створити у Болоньї гідного конкурента собору Святого Петра в Римі. За проєктом архітектора Антоніо ді Вінченцо, базиліка мала вміщувати до 28 тисяч вірян.
Роботи активно тривали до XVI століття, після чого фінансування вичерпалося, а місцева аристократія Бентівольйо вступила у конфлікт із папською владою за контроль над проєктом. У наступні 200 років спроби завершити будівництво не дали результату, а настінні розписи почали псуватися. У підсумку фасад базиліки так і не завершили відповідно до початкового задуму, проте вона й досі функціонує та вважається національною гордістю Болоньї.