Кожен навряд чи не чув знамениту латинську фразу “шукай, кому вигідно?”. Цю фразу часто повторюють у різних ситуаціях, іноді вона відповідає контексту, а іноді ні. Цікаво, хто першим її вимовив, що вона означає і яка її історія. Хто сказав “шукай, кому вигідно”? На щастя, ми можемо точно сказати, що першим написав “кому вигідно” був відомий римський оратор і філософ Марк Тулій Цицерон. Оскільки промову оратора записали, тепер точно відомо, хто, коли і в яких обставинах сказав цю фразу. Це була відома промова на судовому засіданні на захист римського громадянина Секста Росція, якого обвинувачували у вбивстві його власного батька. Але самі обвинувачі явно мали вигоду від злочину, оскільки у разі перемоги на суді змогли б отримати майно вбитого, а його спадкоємець не міг би їм завадити. Сам Цицерон, вимовляючи фразу “Кому це вигідно”, приписував її іншому римлянину Луцію Кассію Равіллі, якого вважав суворим, але справедливим суддею. Цицерон казав, що саме Луцій Кассій завжди керувався в судових розглядах принципом “Шукай, кому вигідно?” (латинь: cui bono fuisset або cui prodest). Тому що ніхто не вчиняє злочинів без вигоди для себе. Тому справедливо вважати саме Цицерона автором знаменитої фрази Cui bono. Слід зауважити, що використання принципу “шукай, кому вигідно” це скоріше риторичний прийом у суперечці, навіть якщо ця суперечка відбувається в суді, а не спосіб доведення. Навіть у випадку, коли чиясь вигода очевидна, це не означає, що висновки правильні, а лише збільшує таку ймовірність. Цицерон був саме оратором, а не юристом, хоча володів великими знаннями у багатьох сферах. Цікаво, що на латині фраза “Кому вигідно” може звучати по-різному. Cui bono? — буквально означає “кому користь” або “кому добро”. Від слова bonum, що означає добро, благо. Від нього ж походить часто вживане і сьогодні слово bonus Cui prodest? — “хто отримує вигоду” або “кому це корисно” від латинського prosum — допомагати Ad cuius bonum? — буквально “для чиєї користі” Всі три варіанти вірні з граматичної і фактичної точок зору, але саме перший вважається класичним, завдяки промовам Цицерона. Друга версія фрази використовувалася не менш відомим римлянином, але в зовсім інших обставинах. Латинська фраза Cui prodest? Вперше з’явилася в поемі “Медея” відомого філософа і поета Сенеки. У цій поемі Медея каже: — Хто отримує вигоду від злочину, той і його скоює На латині це звучить так: — Cui prodest scelus, is fecit Значення “кому вигідно” Спочатку можна подумати, що принцип “кому вигідно” це дуже хороший спосіб пошуку винуватця якої-небудь дії. Це логічно, адже без вигоди малоймовірно, що хтось щось скоїть. Але сам принцип не є доказом (мова навіть не йде про докази для суду, а навіть у звичайній суперечці). Наприклад, очевидно дощова погода дуже вигідна для комарів. Це означає, що в тому, що йде дощ, винні комари? Інший приклад, використовуючи принцип “кому це вигідно” можна прийти до висновку, що пожари вигідні пожежникам, адже якби пожари не траплялись, то і пожежних б не було потрібно. Звісно, це не так. Не завжди той, кому вигідно яка-небудь подія, несе відповідальність за те, що вона сталась. Навіть злочини іноді скоюються без вигоди. Застосування принципу кому вигідно працює краще разом з принципом у кого була можливість. Об’єднання цих двох логічних принципів дозволяє з більшою ймовірністю визначити де правда, а де брехня. Тим не менш сучасні PR-агенти (особливо ті, хто не кривавиться чорним PR-ом) дуже часто застосовують знамениту фразу навпаки. Тобто вони не шукають, кому це було вигідно, а просто підбирають набір фактів так, щоб зіпсувати когось. Точно так само поступають і більшість людей у суперечці. Наприклад, якщо комусь дуже хочеться довести, що земля плоска, він просто використовує як доказ конструкцію на кшталт: “всі вчені приховують правду, тому, що це їм вигідно” тому земля плоска, а всі, хто каже інакше, втягнуті в глобальний заговор. Тобто римський принцип пошуку істини Cui prodest, це лише один з методів логічного аналізу подій, а не універсальний принцип пошуку правди, яким його намагаються зробити ті, кому це дійсно вигідно.