Відпустка без збереження заробітної плати – це один із видів відпусток на який має право працівник. За загальним правилом відповідно до КЗпП в Україні та Закону України «Про відпустки» працівник має законне право на відпустку без збереження зарплатню за особистими обставинами, але не більше 15 днів протягом календарного року.
Важливо! Надання відпустки без збереження заробітної плати у зручний для працівника час означає, що за бажанням працівника така відпустка може бути приєднана до будь-якої іншої відпустки, використана повністю або частинами.
Час простою з причин, що не залежать від роботодавця та працівника, оплачується у розмірі не менше двох третин тарифної ставки, окладу (посадового окладу), розрахованих пропорційно до часу простою. Час простою з вини працівника не оплачується.
На підставі ч. 1 ст. 121 ТК РФ у стаж роботи, що дає право на щорічну основну оплачувану відпустку, включається час наданих на прохання працівника відпусток без збереження заробітної плати, що не перевищує 14 календарних днів протягом робочого року.